Межі
Межі
Максим Богданович<br /> Межі
Перекладач: Михайло Драй-Хмара<br /> Джерело: З книги: Михайло Драй-Хмара. Вибране. К.: Дніпро, 1989, с. 265-266 (вперше надруковано: Максим Богданович. Вінок. Київ: Державне видавництво України, 1929).
Поглянь навколо — і застигне кров:<br /> ось хату щільно обійшов<br /> паркан із гострими цвяхами,<br /> посипаний колючим склом.<br /> Дивись, як густо за селом,<br /> ланами,<br /> біжать вузькі обніжки навскоси;<br /> а он ідуть рови через ліси,<br /> і стопудові каменюки серед поля,<br /> по суголовках, на межі, лежать;<br /> вістря багнетів блискотять<br /> по всій землі, мов дика воля,<br /> на узгряниччях всіх держав, сторон,-<br /> дивися: скрізь кордон.
Не змірять вільного простору<br /> степів, лугів,— а чоловік<br /> тини робив, рови копав за віком вік,<br /> ховався в них, мов лис у нору,<br /> тремтів, як на осиці лист,<br /> і, людський оганьбивши хист,<br /> злословив, безсердечний, хтивий,<br /> такий зрадливий,<br /> такий чужий для всіх братів.<br /> Круг його — ряд штахет, плотів.
Поглянь, що діється за отими плотами!<br /> Через тяжкий надмірний труд<br /> там гине в злиднях бідний люд,<br /> що сам могутніми руками<br /> створив усі багатства на землі:<br /> посіяв жито на ріллі,<br /> побудував нам залізниці,<br /> заводів димарі аж до небес підніс,<br /> а сам давно сліпий од сліз,<br /> і щастя вже йому й не сниться.<br /> Дивись: по всій землі святій<br /> буяють хвилі золоті,-<br /> то збіжжя неозорне море!<br /> Цвітуть луги, шумлять ліси —<br /> о, скільки є кругом багатства і краси,<br /> а люди знають тільки голод, горе,<br /> бо темні, як сліпі кроти,<br /> бо скрізь — кордони, скрізь — плоти!