1 Жила в кущах циганка Мег,
Бездомна удова.
Був луг для неї хатою,
А постіллю — трава. 2 Був терен їй за яблука,
За мед — роса з верби,
Були їй замість Біблії
На цвинтарі гроби. 3 Був бескид їй за брата,
А за сестру — сосна.
I в тій сім'ї великій Мег
Жила сама-одна. 4 Ніхто не кликав снідати,
Обідать не просив,
Замість вечері місяць їй
У пелену світив. 5 Зате із козячих квіток
Вона вінки плела
I, ліжко з тису мостячи,
Співала, як могла. 6 Коричневими пальцями
Із очерету мати
Плела, щоб потім селюкам
Без грошей віддавати. 7 Могла б носить корону Мег
На гордому чолі.
Ходила в драному плащі
I в м'ятому брилі.
Нехай стару покоїть Бог!
Вона давно в землі.