Опинившись на Місяці, вона все роздивлялася, захоплено вигукувала:
— Ніколи не думала, що тут так гарно!
Він водив її безконечними тунелями Селенополісу, показував поверхневі споруди, що прозорим склепінням підпирали чорне, всіяне зорями небо.
— А ходити як легко, сину!..
Голос у матері дзвінкий, ще зовсім молодий — може, тому, що вона співуча? Скільки пам'ятає її, любила співати. На свята, ш...