Малін
Малін
Цей вітер, радий причепиться<br /> До флюгера чи прапорця<br /> На замку нобіля-купця<br /> (Червона цегла й черепиця),<br /> I знов — рівнина без кінця.
Якісь одноманітно милі<br /> Ці ясени, що їм гілля<br /> Той самий вітер розхиля,-<br /> Лямують на далекі милі<br /> Люцерни й клеверу поля.
А далі в тишині глибокій<br /> Луги безкраї попливли.<br /> Пасіться, мирнії воли,<br /> I ви, корови повнобокі,<br /> Під небом, ніби з ковили!
Не набавляє поїзд ходу,<br /> Що не вагон — малий салон,<br /> Розмови тихі, й між заслон<br /> У вікнах види на природу,<br /> Таку, як любить Фенелон.