Май 1935 року
Май 1935 року
Ждали всі зеленого розмаю,<br /> Леготу плодючого тепла,<br /> Ти ж дихнув, смертельно-білий маю,<br /> І земля снігами загула.
Мерзне квіття дитячо невинне.<br /> Заклякають соки в деревах.<br /> Ярий гін крижана смерть прилине,<br /> Все скує смертельно-білий жах.
Заридає поминальним співом,<br /> Спеленає в похоронний сніг,<br /> І весна — земна пречиста діва —<br /> Нежива у сніговій труні.
Та крізь хугу вдарить меч небесний<br /> І над срібно-смертним сном весни<br /> Голос кари загримить — "воскресни!"<br /> Всім немилосердям вишини.