Закохалася в лоша блискавка.<br />
Вона — блискавка, а воно — лоша.

В нього — грива з шовку чорного,<br />
В неї — груди з вогню білого.

В неї — стан згоряв з шалу,<br />
А воно — лоша незаймане.

Хтось тонкі копитця зранив,<br />
Комусь в очі зазираючи.

Вони бігли небесами<br />
Й цілувались голосами.

— Так я тебе покохала,<br />
Що на тебе з неба впала.

В неї — горло громом кутане,<br />
В нього ж — яблука на совісті.

Вона тілом палахтіла,<br />
Воно серцем цокотіло.

Криком кричу — вітер віє,<br />
Було лоша та й немає...