Томас Венцлова
Льодохід Перекладач: Оксана Сенатович Зникає настрій десь раптово,
І знову — жодного рядка.
На плесі неба барвінково
Враз розливається ріка. Твоє минуле — то з тобою,
То знов лишаєшся один
У дзвоні сніжного завою,
У мідній плутанці крижин. Допоминається свойого
Невимовлене все сильніш,
Стоїть невирішене строго
І мовчки дивиться у вірш. Воно, мов вилите із простору,
У борозну зіллється з ним
І загримить з моста до мосту
Полуднім солодом важким.