Люблю чернігівську дорогу...
Люблю чернігівську дорогу...
Люблю чернігівську дорогу –<br /> весною, влітку, восени.<br /> Там досі моляться Стрибогу<br /> високі в сонці ясени.<br /> Дівчата ходять, мов княгині.<br /> Цвітуть смарагдові .луги.<br /> Русявокосі Берегині<br /> позолотили береги.<br /> Там переходять шлях уповні.<br /> Під осінь в кожному селі<br /> немов димки димлять жертовні —<br /> копають люди картоплі.<br /> Бори стоять, такі соснові!<br /> Ведмедів бачать уві снах.<br /> Вінки цибулі бурштинові<br /> там висять просто на тинах.<br /> Від магістралі за два метри,<br /> уся закутана в що є,<br /> сидить бабуся, як Деметра,<br /> у відрах моркву продає.<br /> Шофер гальмує мимоволі,<br /> стоять колеса в шелюзі, —<br /> несе хтось яблука в приполі,<br /> несе хтось груші в картузі.<br /> І знову мчиш, як метеор ти.<br /> І довго світяться в душі<br /> оті розкішні натюрморти<br /> уздовж доріг на спориші...