Літній ранок
Літній ранок
Джмелі спросоння — буц! —<br /> лобами!<br /> Попадали, ревуть в траві.<br /> І задзвонили над джмелями<br /> Дзвінки-дзвіночки лісові.
Повільне сонце на тумані<br /> До проса випливло з води,<br /> Де на пташинім щебетанні<br /> Тинявся малиновий дим.
Лиш сонях спав, хоча й не мусив,<br /> І ось за те, аби він знав,<br /> Важкий ячмінь медовим вусом<br /> Бджолу за лапку лоскотав.
У картузах із парусини<br /> Комбайн комбайнові гукав:<br /> — То що ж косить?<br /> Воно — все синє!<br /> Де льон? Де небо? Де ріка?