Літа душа, немов лоша у зливі…<br />
Куди ж тобі, маленьке і дурне!<br />
Ніхто не перебув ці смуги сиві,<br />
ніхто й своєї втіхи не збагне.

Хоч крапелину золоту побачиш? –<br />
умить розтане на твоїм хребті.<br />
А ти все скачеш.

Ти і нині скачеш.

Тебе пригнали води золоті.