Правителю! Від брата я свого
Узнав таке, що й беку слід би знати: До того оголився неборак,
Що вже не має в чому вийти з хати. Йому хурму на продаж віддають —
Чи можна гірш людину покарати? Як від дітей доглянути її,
Від жебраків голодних заховати? Ти присилаєш турка-збирача,
Щоб і послідню крихітку забрати. І так батожать бідного, що він
Не здужає ні сісти, ані встати. О беку! В справедливість одягнись!
Вона для владаря — найкращі шати.