Перекладач: Алла Зіневич<br />
Джерело: З книги А. Зіневич "Осінні вогнища", Рівне, 2003

Ліричні інтермецо

45

Ранок сяючий літній<br />
У саду зустрічаю.<br />
Розмовляють, шепочуть квіти.<br />
Тільки я безмовно блукаю.

А квіти шепочуть. Їх можна почуть.<br />
І дивляться співчутливо:<br />
"Сестрою нам ніжною будь,<br />
Сумна, печальна людино!"

48

Дихає літо спекотне<br />
На щоках гарячих твоїх.<br />
Сховала зима холодна<br />
Серце твоє у сніг.

Все буде в тобі навпаки,<br />
Моє кохання!<br />
Зима торкнеться щоки.<br />
А в серці літо настане.