Лебеді материнства
Лебеді материнства
Мріють крилами з туману<br /> лебеді рожеві,<br /> Сиплють ночі у лимани зорі сургучеві.
Заглядає в шибу казка сивими очима,<br /> Материнська добра ласка<br /> в неї за плечима.
Ой біжи, біжи, досадо,<br /> не вертай до хати,<br /> Не пущу тебе колиску синову гойдати.
Припливайте до колиски, лебеді, як мрії,<br /> Опустіться, тихі зорі, синові під вії.
Темряву тривожили криками півні,<br /> Танцювали лебеді в хаті на стіні.
Лопотіли крилами і рожевим пір'ям,<br /> Лоскотали марево золотим сузір'ям.
Виростеш ти, сину, вирушиш в дорогу,<br /> Виростуть з тобою приспані тривоги.
У хмільні смеркання мавки чорноброві<br /> Ждатимуть твоєї ніжності й любові.
Будуть тебе кликать у сади зелені<br /> Хлопців чорночубих диво-наречені.
Можеш вибирати друзів і дружину,<br /> Вибрати не можна тільки Батьківщину.
Можна вибрать друга і по духу брата,<br /> Та не можна рідну матір вибирати.
За тобою завше будуть мандрувати<br /> Очі материнські і білява хата.
І якщо впадеш ти на чужому полі,<br /> Прийдуть з України верби і тополі,
Стануть над тобою, листям затріпочуть,<br /> Тугою прощання душу залоскочуть.
Можна все на світі вибирати, сину,<br /> Вибрати не можна тільки Батьківщину.