Ластівки на сонці, ластівки на сонці,<br />
як твої зіниці в радісних очах...<br />
Зацвіли ромашки десь на горизонті,<br />
й пахнуть поцілунки, як китайський чай.

Я твою шинелю цілував до болю<br />
і твої коліна, любі без кінця,<br />
ніжні та рожеві, як берізки голі,<br />
що ростуть далеко, на чужих сонцях...

Бачу за морями молоді дороги,<br />
де припав до неба синьоокий степ...<br />
А у тебе, мила, щастя і тривога<br />
на щоках холодних од очей цвіте...

У вечірнім місті плакали трамваї,<br />
пропадали сльози сині на дротах.<br />
Я тобі сьогодні назбирав конвалій,—<br />
і солодко дзвонить у моїх руках...

Ластівки на сонці, ластівки на сонці,<br />
як твої зіниці в радісних очах...<br />
Зацвіли ромашки десь на горизонті,<br />
й пахнуть поцілунки, як китайський чай.

1922