Сплю глибоко-глибоко.<br />
А ще глибше —<br />
мати моя підземна.

Я їй про зорі розповідаю,<br />
а вона — про коріння дуба.

Я їй про хмаринку,<br />
а вона студеним молоком<br />
мене поїть.

Я їй про метелика,<br />
а вона<br />
з водяного царства<br />
русалку приводить.

А оце весняна калина<br />
не хоче забрати з мене<br />
свою подобу.

Тільки сонце<br />
п'є та п'є<br />
калинову воду<br />
через золоті соломинки.