Мій друже! Я Красу люблю,<br />
І з кожної хвилини<br />
Собі ілюзію роблю,<br />
Бо в тій хвилинності ловлю<br />
Я щастя одробини.

Що є життя? Коротка мить.<br />
Яке його надбання?<br />
Красою душу напоїть<br />
І, не вагаючись, прожить<br />
Хвилину раювання.

Краса! На світі цім Краса —<br />
Натхненна чарівниця,<br />
Що відкриває небеса,<br />
Вершить найбільші чудеса,<br />
Мов казкова цариця.

Її я славлю, і хвалю,<br />
І кожну їй хвилину<br />
Готов оддати без жалю.<br />
Мій друже, я Красу люблю…<br />
Як рідну Україну!

1912