На велетенському міжзоряному кораблі, який впродовж уже тисячі років заглиблюється в простір Галак-тики, начебто нічого особливого й не сталося. Так само, як вчора, як і рік і десять років тому, він рухається по інерції; в його незчисленних, залитих світлом залах, лабораторіях, оранжереях б’ється пульс життя — розміре-ний, ритмічний, з нормальним, як кажуть, наповненням. Тисячі мешканців цьог...