Жили собі Комарик — німецький чударик та Мушка — гессенська пустушка. Половою піч топили, в горіховій лушпині куліш варили. Сала не купували, хліба позичали, а водичку даром брали. Так жили-поживали, весело співали... Якось сів комар на дубочку, схилив головочку. Де взялися буйні вітри — дуба похилили, Комара звалили. Упав Комар на помості, побив, поломив ребра й кості!.. Прилетіла Мушка мала та й плакати гірко стала... А шершень почув та й питає: — І чого се ти, Мушко-політушко, так гірко плачеш? Як же мені не плакати, коли Дуб на дуба похилився І Комарик мій забився? — Ну, то я почну в дуду грати! Полетів і почав гудіти щосили. Почув це Півник та й каже до нього: — Чого це ти, Шершню, в дуду граєш? — Як же мені не грати, коли Дуб на дуба похилився, Упав Комар та й забився. Прилетіла Мушка мала Та й плакати гірко стала... —То я почну співати! І розкукурікався на все горло. А Цуцик і питає: — Чого це ти, Півнику, розспівався? — Як же мені не співати, коли Дуб на дуба похилився Упав Комар та й забився, Прилетіла Мушка мала Та й плакати гірко стала... Шершень в дуду заіграв... — То й я почну гавкати! І почала Собачка брехати на весь голос без упину. А тополя молоденька, що тут росла, й говорить до Цуцика: — Цуцику! Чого це ти розгавкався? — Як же мені не гавкати, коли Дуб на дуба похилився, Упав Комар та й забився, Прилетіла Мушка мала Та й плакати гірко стала... Шершень в дуду заіграв, Кукурікать Півник став... — То й я розгойдаюсь! І почала Тополя хитатися з такою силою, що й листя з неї посипалось. А Дівчинка несе молоко в глечику та й дивується: — Чого це ти, Тополе, так розхиталася? — Як же мені не хитатися, коли Дуб на дуба похилився, Упав Комар та й забився. Прилетіла Мушка мала Та й плакати гірко стала. Шершень в дуду заіграв. Кукурікать Півник став, А собачка розбрехалась... — Ну, то й я розіб'ю свій глечик!.. І кинула Дівчинка з усієї сили глечиком об землю. Свинка побачила, похитала головою та й каже: — А чого це ти, Дівчинко, глечика розбила? — Як же мені не розбити, коли Дуб на дуба похилився Упав Комар та й забився. Прилетіла Мушка мала Та й плакати гірко стала. Шершень в дуду заіграв, Кукурікать півник став, А собачка розбрехалась, А Тополя розхиталась... — То й я почну моркву їсти!.. Побігла Свинка на город і давай моркву їсти. А Кізячок, що тут лежав, і питає: — Чого це ти, Свинко, моркву риєш?.. — Як же мені не рити, коли Дуб на дуба похилився, Упав Комар та й забився. Прилетіла Мушка мала Та й плакати гірко стала. Шершень в дуду заіграв, Кукурікать Півник став, А Собачка розбрехалась, А Тополя розхиталась. Глечик Дівчинка розбила... — То й я розгорюсь великим і ясним полум'ям! Т закурив і зачадив Кізячок з усієї сили. А Реп'яшок, що біля нього ріс, і питає: — Чого це ти, Кізячку, так розгорівся? — Як же мені не горіти, коли Дуб на дуба похилився, Упав Комар та й забився. Прилетіла Мушка мала Та й плакати гірко стала. Шершень в дуду заіграв, Кукурікать Півник став, А Собачка розбрехалась, А Тополя розхиталась. Глечик Дівчинка розбила, Свинка моркву всю порила... — То й я почну до всіх чіплятися! Т почав Реп'яшок до всіх приставати. А Котик його умовляє: — Ну, й чого це ти, Реп'яшку, до всіх чіпляєшся? — Як же мені не чіплятися, коли Дуб на дуба похилився, Упав Комар та й забився. Прилетіла Мушка мала Та й плакати гірко стала. Шершень в дуду заіграв, Кукурікать Півник став, А Собачка розбрехалась, А Тополя розхиталась. Глечик Дівчинка розбила, Свинка моркву всю порила, А Кізячок розгорівся... — То й я вхоплю шматок сала! Поліз Котик у комору і вкрав сало. А Хата й звертається до нього: — А нащо це ти, Котику, вхопив сало? — Як же мені не хапати, коли Дуб на дуба похилився, Упав Комар та й забився, Прилетіла Мушка мала Та й плакати гірко стала. Шершень в дуду заіграв, Кукурікать Півник став, А Собачка розбрехалась, А Тополя розхиталась. Глечик Дівчинка розбила, Свинка моркву всю порила, А Кізячок розгорівся, А Реп'яшок причепився... — То й я почну танцювати! Г почала Хата так вистрибувати, що аж піч за валилася. А Господар, що спав на печі, й бубо нить спросоння: — А чого це ти, Хатко, так розтанцювалася? — Як же мені не танцювати, коли Дуб на дуба похилився, Упав Комар та й забився. Прилетіла Мушка мала, Та й плакати гірко стала. Шершень в дуду заіграв, Кукурікать Півник став, А Собачка розбрехалась, А тополя розхиталась. Глечик Дівчинка розбила, Свинка моркву всю порила, А кізячок розгорівся, А Реп'яшок причепився. Покрав Котик усе сало... — Ге! То мені пора вставати! От протер Господар очі й побіг швиденько до Струмочка, щоб умитися. А Струмочок до нього й говорить: — Чого це ти, Господарю, так пізно та сквапно умиваєшся? — Як же мені сквапливо не умиватися, коли все господарство моє гине, бо Дуб на дуба похилився, Упав Комар та й забився. Прилетіла Мушка мала, Та й плакати гірко стала, Шершень в дуду заіграв, Кукурікать Півник став. А Собачка розбрехалась, А Тополя розхиталась, Глечик Дівчинка розбила, Свинка моркву всю порила. А Кізячок розгорівся, А Реп'яшок причепився. Покрав Котик усе сало, Танцювати Хата стала. — Он як! — каже Струмочок. — Ну, так і я розіллюся! І розлився Струмочок великими водами, і в тому розливі потонули всі: і Господар, і Хатка, і Котик, і Реп'яшок, і Кізячок, і Свинка, і Дівчинка, і Тополя, і Собачка, і Півник, і Шершень, і Мушка, і Комарик — усіх, як і не бувало!