Кладовище
Кладовище
Дивляться з неба ясненько срібні зірки;<br /> Мають-біліють над могилками хустки.<br /> В тих могилках попід чорними хрестами<br /> Труни та труни все з козаками, з молодцями.<br /> Як то в великдень засвітять впершу свічки,<br /> Як в усі дзвони вдарять, встають козаки;<br /> В того шаблюка при боці, той з батіжком;<br /> А про між ними вже дехто є й без чуприни...<br /> Як ото вийдуть вони на світ з домовини,<br /> Гомін, як в бурю, і грім — луною кругом:<br /> Чи батьками оті німці загнущались,<br /> Що чуприни вражі діти одцурались?<br /> Трохи й кращі були й єю потішались!<br /> Колись єю з України нечисть ми змітали,<br /> Тільки що із головою її віддавали.