Хвилі товчуться. Дощаний поміст...
Хвилі товчуться. Дощаний поміст...
* * *
Хвилі товчуться. Дощаний поміст.<br /> Хмарно. І небо над буєм, повитим<br /> В дим, калатає з товченим графітом<br /> Пасемців пари пронизливий свист.
День у сльоті розгубив катери.<br /> Снасті — міцні, мов розкурений кнастер,<br /> Дьогтем і доками пахне ненастя<br /> І огірками — баркасів борти.
Линуть вітрила з вологих завіс<br /> Березня — навскоси, лапами в мряку,<br /> Тануть в каналах балтійського шлаку,<br /> Жевріють в чорних відбитках коліс.
Хмарно. Човновий поклацує блок.<br /> Пристані плещуть в холодні долоні.<br /> Лунко бруківку ламаючи, коні<br /> Глухо заїздять на мокрий пісок.
1915