Може, я сиджу й даремно,<br />
може, що й побачу.<br />
За вікном — нікого. Темно.<br />
Там лиш Хоха плаче.

Так півночі десь никає<br />
у саду… В городі…<br />
Де буває — не буває,<br />
а все тільки в шкоді.

Не нагримають на Хоху<br />
ні мама, ні тато.<br />
Через те вона нітрохи<br />
не йде ночувати.

Гульма цілу ніч гуляє,<br />
до самої втоми…<br />
Може, Хоха і не знає,<br />
що я сама вдома?

Х о х а — образ давнього українського фольклору. Хохою лякали дітей.