С.Маршак<br />
Казка про розумне мишеня<br />
Переклад українською – Г. Бойко

Мишеня зловила кішка<br />
І співа: — Не бійсь, малишко!<br />
У "кота і мишки" в льох<br />
Підем гратися удвох!<br />
Мишеня перелякалось,<br />
В кішки хижої спиталось:<br />
— Хто ж з тобою так гуля?<br />
Мама нам не дозволя.<br />
— Мур-мур-мур, — муркоче кішка,<br />
Та пограйся ти хоч трішки.<br />
Мишенятко каже: — Ні,<br />
Щось не хочеться мені.<br />
Може б, ми й погрались трішки,<br />
Тільки хай я буду кішка.<br />
А що кішка ти, забудь<br />
— Зараз мишкою побудь!

Засміялась кішка Мурка:<br />
— Ой ти, сіра-сіра шкурко!<br />
Як тебе не назовуть,<br />
Мишці кішкою не буть...<br />
Мишенятко каже: — Мурко,<br />
Йди пограємося в жмурки!<br />
Очі хусткою закрий<br />
І лови мене мерщій!<br />
Зав'язала очі кішка,<br />
Визира з-під хустки нишком —<br />
Дасть відбігти їй від лап,<br />
Потім знову мишку — хап!

Мишенятко каже: — Кішко,<br />
Вже болять у мене ніжки,<br />
Дай, прошу тебе, на мить<br />
Прилягти і відпочить.

— Ну, гаразд, — муркоче кішка,<br />
— Відпочинь, коротконіжко.<br />
Будем грати, а затим<br />
Я тебе любенько з'їм!<br />
Кішці — сміх, малому ж — гірко,<br />
Та в тину знайшлася дірка.<br />
Миттю в дірку навмання<br />
Шасть! — і зникло мишеня.

Навкруги шукає кішка:<br />
— Няу, няу, де ти, мишко?<br />
А воно: — Не клич дарма,<br />
Де було — тепер нема.

Покотилось по підгірку,<br />
Закотилося у нірку.<br />
Жив звірок у нірці тій —<br />
Тхір хитрющий та меткий.

Гострозубий, жовтобокий,<br />
Злодіяка гостроокий,—<br />
Кожен день він полював<br />
І курчат по селах крав.<br />
От прийшов він "із роботи"<br />
І питає гості: — Хто ти?<br />
Раз потрапило в нору,<br />
Починай зі мною гру!<br />
— У кота і мишки? В жмурки? —<br />
Запитала сіра шкурка.<br />
— Ні, не в жмурки. Ми, тхорки,<br />
Більше любимо "кутки".<br />
— Що ж, почнемо, та спочатку<br />
Порахуємося, братку.

Я — звірятко<br />
Й ти — звірятко.<br />
Мишеня я,<br />
Ти — тхорятко,<br />
Ти хитриш,<br />
Я розум маю.<br />
Хто розумний,<br />
Той тікає!<br />
— Зупинись! — кричить тхорятко<br />
І біжить за мишенятком.<br />
Мишенятко ж — у лісок<br />
І сховалось під пеньок.

А до нього білки з дуба:<br />
— Вийди граться в горюдуба! —<br />
Мишенятко їм пищить:<br />
— Спина й так уже горить!

Тут, звертаючи з доріжки,<br />
Суне звір, страшніший кішки.<br />
Весь, як щітка, з голочок.<br />
Був то сірий їжачок.<br />
А назустріч — їжачиха.<br />
Вся в голках, немов кравчиха.<br />
Закричав тут їжачок:<br />
— Не втечеш від колючок!

Ось іде хазяйка-мати.<br />
Грайся з нею у квача ти,<br />
А зі мною в чехарду.<br />
Ну, виходь скоріше — жду!<br />
Мишеня іти не стало,<br />
А подумало й сказало:<br />
— Ні, не хочу в чехарду —<br />
На голки ще попаду!

Ждуть їжак і їжачиха,<br />
Мишенятко тихо-тихо<br />
По доріжці поміж трав<br />
Прошмигнуло — й слід пропав.<br />
Ось добігло до узліску,<br />
Чує: — жаби плачуть близько:<br />
— Караул! Біда! Ква-ква!<br />
Он до нас летить сова!

Бачить мишка: справді мчиться<br />
І не кішка, і не птиця;<br />
Вся строката, дзьоб кривий,<br />
Пір'я дибиться на ній.

Очі круглі, як горішки, —<br />
Вдвоє більші, ніж у кішки.<br />
Затаїло воно дух<br />
І сховалось під лопух.<br />
А сова — все ближче, ближче,<br />
А сова — все нижче, нижче<br />
І до нього промовля:<br />
— Вийди гратися, маля!..

— Може, в хованки? — спитало<br />
І мерщій пустилось драла.<br />
Заховалося в траві.<br />
Не знайти його сові.

Цілу ніч сова шукала,<br />
Ранком бачити не стала,<br />
Сіла стомлена на дуб<br />
І очима — луп та луп.

Мишеня ж умило рильце<br />
Без водиці і без мильця<br />
І пішло шукать свій дім —<br />
Там татусь і мама в нім.<br />
Йшло, ішло, зійшло на гірку<br />
І внизу впізнало нірку.

От зраділа мишка-мати!<br />
Ну малого обіймати!<br />
А брати без передишки<br />
З ним ганяють в мишки-мишки.