Канцерогенний сад крізь мармур і нейлон...
Канцерогенний сад крізь мармур і нейлон...
канцерогенний сад крізь мармур і нейлон<br /> розстелює тобі циганські простирадла<br /> і жовтопалий день як глина за селом<br /> розчинений для нас меж простору і падла
ми жертвами були ми випали з зерна<br /> розшитий мохом плащ і грива з реп'яхами<br /> кульгавий термопіл старенька сарана<br /> як листя восени довкола нас літали
ми ніжними були крізь піну проростань<br /> ми плакали за тим що не спливе з оброку<br /> і місяць як живий перерізав цей стан<br /> і залишав життя як мученика збоку
ми будемо самі для лука і сідла<br /> розшитий мохом плащ і грива з реп'яхами<br /> перкаль чи малахіт гербарій чи смола<br /> до кожного тепла ти доторкнеш руками
і зглибить і прорве і викапає в сад<br /> і навіть на зорі немов гриби отруйні<br /> на вітер на росу на голови на сам<br /> розмірений листок нагадує котурни
на простір з рушника на вигорання скал<br /> з переситу вікон накритих ворожбою<br /> на мармуровий сніг на пещений оскал<br /> і дике небуття насичене тобою