І знову слухати готова,<br />
І знов цю спрагу не втолю...<br />
... Якщо було спочатку слово,<br />
То слово те було – люблю.

Мов пекло впало серед раю,<br />
Мов рай, що душу обпалив,<br />
Одвічно-первісне: "Кохаю" –<br />
Щонайдивніше з-поміж див.

Ізвідки? Як? З вогню якого?<br />
Із глибини яких оаз<br />
Видобува себе це слово,<br />
! – вперше, вперше!– що не раз.

Приходить – і зупинить вічність,<br />
І все зруйнує до основ<br />
Таке наївне і магічне,<br />
Таке беззахисне – любов!

"Люблю!" – і слухати готова.<br />
"Люблю!" – повік не охолонь...<br />
...О так, було спочатку слово,<br />
А потім... потім вже вогонь.