Є в коханні і будні, і свята,<br />
Є у ньому і радість, і жаль,<br />
Бо не можна життя заховати<br />
За рожевих ілюзій вуаль.

І з тобою було б нам гірко,<br />
Обіймав би нас часто сум,<br />
І, бувало б, темніла зірка<br />
У тумані тривожних дум.

Але певен, що жодного разу<br />
У вагання і сумнівів час<br />
Дріб'язкові хмарки образи<br />
Не закрили б сонце від нас.

Бо тебе і мене б судила<br />
Не образа, не гнів — любов.<br />
В душі щедро вона б світила,<br />
Оновляла їх знов і знов.

У мою б увірвалася мову,<br />
Щоб сказати в тривожну мить:<br />
— Ненаглядна, злюща, чудова,<br />
Я без тебе не можу жить!..