if in begining twilight… якщо тобі прийде на присмерку зими (так як приходить сніг серед німого світу)
хтось супокійний дух хтось привид неземний у самоту немов у велич оповитий — хтось золотисто весь (усюдисущий над
безмовністю) живий жахливо сильно дивно
як милосердя зір як гострота принад хтось наче-він-вона подібний невловимо (повірити чи ні) так безперечно ніби
німотно звідусіль росте планета мертвих
все більшає однак усе маліють глиби:
до наче-він-вона почезнути і стерти разом з лицем землі — і привид каже "вмреш" "о як приємно" мій шепоче привид теж