І На всі заставки кляв Ющенка. Лаяв із смаком, добираючи слова найдошкульніші. Всі негаразди свого життя невлаштованого, навіть те, що розпалась сім'я, валив на Президента. — Ну, гаразд,— сказав я йому.— Нехай Ющенко винен у всьому. Навіть у тому, що кури дохнуть од грипу пташиного... А от уявіть, що вас узяли та й обрали Президентом... — Мене? — вирячив очі. — Вас!.. Вас!.. Що б ви робили, коли б стали Президентом? Блимав, блимав, потім спитав з викликом: — А ви що б робили? — Я на другий день узяв би й застрелився. Заціпило. Згодом неохоче сказав: — Ну, і я, мабуть, застрелився б... II Отож-то й воно.