* * *

Як мисливець обережний,<br />
Звіробійник довголітній,<br />
Посивілий слідопит<br />
Прилягає теплим ухом,<br />
Щоб почути шум далекий,<br />
До ласкавої землі,—

Так і ти, поете, слухай<br />
Голоси життя людського,<br />
Нові ритми уловляй,<br />
І розбіжні, вільні хвилі,<br />
Хаос ліній, дим шукання<br />
В панцир мислі одягни.

Так як лікар мудру руку<br />
Покладе на пульс дитині<br />
І в бурханні хорих жил<br />
Бачить нам усім незримий<br />
Поєдинок невловимий<br />
Поміж смертю та життям,—

Так і ти, поете, слухай<br />
Голоси і лживі й праві,<br />
Темний гріх і світлий сміх,<br />
І клади не як Феміда,<br />
А з розкритими очима.<br />
На спокійні терези.

1925