Я виросла у Київській Венеції...
Я виросла у Київській Венеції...
* * *
Я виросла у Київській Венеції.<br /> Цвіли у нас під вікнами акації.<br /> А повінь прибувала по інерції<br /> і заливала всі комунікації.<br /> Гойдалися причали і привози.<br /> Світилися кіоски, мов кіотики.<br /> А повінь заливала верболози<br /> по саме небо і по самі котики.<br /> О, як було нам весело, як весело!<br /> Жили ми на горищах і терасах.<br /> Усе махало крилами і веслами,<br /> і кози скубли сіно на баркасах.<br /> І на човнах, залитими кварталами,<br /> коли ми поверталися зі школи,<br /> дзвеніли сміхом, сонцем і гітарами<br /> балкончиків причалені гондоли.<br /> І слухав місяць золотистим вухом<br /> страшні легенди про князів і ханів.<br /> І пропливав старий рибалка Трухан.<br /> Труханів острів... острів Тугорханів...<br /> А потім бомби влучили у спокій.<br /> Чорніли крокв обвуглені трапеції.<br /> А потім повінь позмивала попіл<br /> моєї дерев'яної Венеції.