Я уся горіла малиново,<br />
Як до нього йшла.<br />
Ой, зелена ж ти, моя діброво,<br />
Навесні була...

Ми стрічались в гаї край доріжки,<br />
Ми блукали там,<br />
Кожен листик кожної берізки<br />
Усміхався нам.

Вся земля пишала і ясніла,<br />
Та пройшла весна,-<br />
Птахи змовкли, небо спохмурніло,-<br />
Почалась війна!

Він поліг в бою біля Медині,-<br />
Болю мого крик,<br />
Щирі очі, очі молодії<br />
Там склепив навік,

При тропі-тропинці непомітній,<br />
Поміж двох рябин,<br />
Славою безсмертною повитий,<br />
Він лежить один.

Звістка ця отрутою раптово<br />
Серце пропекла...<br />
Ой, зелена ж ти, моя діброво,<br />
Навесні була.