І не повернешся повік...
І не повернешся повік...
І не повернешся повік<br /> з пустелі у гаї.<br /> Цей рік, твій тридцять третій рік,<br /> припав на рік змії.
Не сатана тебе терзав,<br /> скоряв не Азазель.<br /> Твій голод – жовтий дух отав –<br /> не чорний дух пустель.
Допоки ти ще людський син,<br /> ти не підеш один,<br /> бо ще підводить із колін<br /> наш затонулий дзвін.
Вертатись до яких начал,<br /> кубла якого жал?<br /> І просиш: "Отче, укріпи!.."<br /> І чуєш: "Відступи!.."