Гуде вогонь — веселий сатана…
Гуде вогонь — веселий сатана…
Гуде вогонь — веселий сатана,<br /> червоним реготом вихоплюється з печі...<br /> А я чолом припала до вікна,<br /> і смуток мій бере мене за плечі.
Сама пішла світ за очі — аби<br /> знайти від тебе крихту порятунку.<br /> Мої думки, як дикі голуби,<br /> в полях шукали синього притулку.
Сама втекла в сніги, у глухомань,<br /> щоб віднайти душевну рівновагу.<br /> І віднайшла — гірку печаль світань,<br /> і п'ю, немов невиброджену брагу.
І жду якогось чуда із чудес.<br /> Читаю ніч, немовби чорну книгу.<br /> Якщо кохаєш — знайдеш без адрес<br /> оцю хатину за морями снігу.
І відпливаю поночі одна<br /> на кризі шибки у холодний вечір.<br /> І спить в печі веселий сатана,<br /> уткнувся жаром в лапи головешок.