Громада
Громада
Одваживсь Вовк у Лева попросити,<br /> Щоб старшиною до Овець<br /> Наставили його служити...<br /> Лукавий молодець!<br /> Попереду він кинувсь до Лисиці,<br /> Щоб тая нищечком у Львиці<br /> Поворожила про його.<br /> Лисичка здатна до сього:<br /> Крутнула хвостиком — і помоглося, —<br /> Все до ладу й прийшлося.<br /> Став думать Лев, що, може б, і не слід,<br /> Бо препоганий Вовчий рід, —<br /> Та треба ж іноді і жінці догодити...<br /> Тут як би владить так,<br /> Щоб який-небудь неборак<br /> Не здумав шелесту зробити:<br /> Скрутив, мов, як хотів...<br /> І Лев звелів<br /> Кликнуть громаду на пораду.<br /> Ну, чи громаду, то й громаду...<br /> Зійшлись... Ніхто нічого не сказав...<br /> І Вовчик старшиною став.<br /> А Вівці ж що? Хіба ж вони поснули.<br /> На раді стоячи? Про їх же діло йшло?..<br /> От те ж то й лишенько! Овечок не було,<br /> Бо не покликали — забули...<br /> А слід побуть їм там!<br /> Пайове громадяни!<br /> Ся байка вам<br /> В пригоді, може, стане...<br /> 1864-1872