Затихає всюди,<br />
Гірш мороз крепить;<br />
Спати вклались люди,<br />
Та не всяке спить.

Грицеві цікаво:<br />
Ніч ясна така...<br />
Блідний промінь мляво<br />
По стіні блука...

Сумно крізь віконце<br />
Молодик зорить...<br />
Ба... Чого ж пак сонце<br />
Ярко так горить?

Начитав про лиса...<br />
Хитрий — кат бери...<br />
Страшно серед ліса<br />
Темної пори...

Повно скрізь ведмедів;<br />
Виє вовцюга...<br />
Всього б там угледів...<br />
От хоча б яга...

Кажуть, ніби в ступі<br />
Їздить без коня...<br />
Мало чого глупі<br />
Плещуть навмання...

Є місця, чувати,-<br />
Круглий рік весна...<br />
Добре б побувати,<br />
Що за сторона...

Мабути — далечко...<br />
Може, там пташки<br />
Саме в’ють гніздечко,<br />
Розцвіли квітки...

Що нам з того? Годі!<br />
Квапся заробить,<br />
Батькові в пригоді<br />
Трохи пособить.

І за це спасибі:<br />
Є бідніші нас;<br />
Ми собі при хлібі,<br />
А ті й так під час.

Тих згадати треба,<br />
Так міркую я;<br />
За отих до неба<br />
Вся мольба моя.

Боже правди милий,<br />
Друже бідарів!<br />
Визволь люд похилий<br />
З вічних тягарів!

Хай дуки байдужі<br />
До братів своїх —<br />
З голоду та стужі<br />
Вирятують їх.

Щоб усіх огріли<br />
Ласка та привіт,<br />
Щоб усі зуміли<br />
Полюбити світ!

Отак догадався<br />
Серед ліжка Гриць;<br />
Як уже не клався —<br />
Набік, горілиць,-

Сон не йде хлоп’яті,<br />
Нужаться гадки...<br />
Хоч давно по хаті<br />
Вже хропли батьки.