Грають в морі між камінням
Розфарбовані промінням
Зграї хвиль живих. Плещуть, ловляться, тікають,
Лащуть, скелі обнімають,
Ллються через них. Та мовчать понуро скелі
І на поклики веселі,
І на жарти, і на сміх. І стоять вони в задумі,
І немає в білім шумі
Втіх на рани їх.