На Далекій Півночі, де серед неозорого простору тундри біжить повноводий Анадир, а в гаях карликових берез гриби вищі, ніж дерева, жив голубий песець — Димка. Взимку він пишався в пухнастій шубці кольору осіннього неба над тундрою, мережаного прозорими хмарами. Влітку, після линяння, хутро його ставало рідким, негарного бурого кольору, а на животі навіть з бруднувато-жовтим відтінком.
Димка н...