Ти уяви собі: на чужині
Випало з мамою їхать мені.
Мати сидить в паланкіні всі дні,
Зором блукаючи десь вдалині,
Я ж на рудому гарцюю коні.
Кінь б'є копитом об висохлий діл,
І розпливається по стороні
Збитий червоною хмаркою пил.
Сонце сідає. Смеркає навкруг,
Їдемо ми низиною крізь луг.
Глухо й безлюдно. Пустеля німа.
Глянеш навколо — н...