Гей, рум'яні мої небокраї,<br />
ви, міста, гомінливі кругом!<br />
По країні весна пролітає<br />
і шумить журавлиним крилом.

Пролітає над полем, над гаєм,<br />
сипле квіти з ясного чола.<br />
їй у відповідь серце співає,<br />
стільки в ньому і світла, й тепла!

Вся вона, як усмішка дитини,<br />
як усмішка дитини у сні...<br />
І пливуть, як веселки, години,<br />
і вітання, й музика, й пісні.

Хай сніги простяглися безкраї,<br />
сиві хмари закрили блакить,-<br />
по країні весна пролітає<br />
і крилом журавлиним шумить.

1938