Гей, нові Колумби й Магеллани,<br />
Напнемо вітрила наших мрій!<br />
Кличуть нас у мандри океани,<br />
Бухту спокою облизує прибій.

Хто сказав, що все уже відкрито?<br />
Нащо ж ми народжені тоді?<br />
Як нам помістити у корито<br />
Наші сподіваная молоді?

Кораблі! Шикуйтесь до походу!<br />
Мрійництво! Жаго моя! Живи!<br />
В океані рідного народу<br />
Відкривай духовні острови!

Геть із мулу якорі іржаві —<br />
Нидіє на якорі душа!..<br />
Б’ються груди об вітри тужаві,<br />
Каравела в мандри вируша.

Жоден вітер сонця не остудить,<br />
Півень землю всю не розгребе!<br />
Україно! Доки жити буду,<br />
Доти відкриватиму тебе.

Мріяти й шукати, доки жити,<br />
Шкварити байдужість на вогні!..<br />
А якщо відкрию вже відкрите,<br />
Друзі! Ви підкажете мені...