Гедзь
Гедзь
Гей, люди добрі, в кого є<br /> В душі якась уразка,<br /> Сьогодні бідкання моє<br /> Послухайте, будь ласка!
Мене вкусив проклятий гедзь!<br /> Чому ж мене? Чи мало<br /> Ще є дубин у нас, не десь,<br /> Яким потрібне жало?
Коли на трьох ногах ходить<br /> Захоче шкапа, дайте<br /> Їй тільки гедзя — і в ту ж мить<br /> Вона четверту знайде.
Хто, може, скаргу в суд заніс,<br /> I їй немає строку,<br /> Юристу гедзя дайте в ніс —<br /> I збудете мороку.
Коли в палаті депутат,<br /> Говорячи, затнеться,<br /> Нехай йому сусід чи брат<br /> В штани засуне гедзя.
О Лавтере, було б тобі<br /> Не так, напевно, кисло,<br /> Коли вклонився ти юрбі<br /> I рот мовчання стисло!
Хоч раз пекучому жалу<br /> Себе вколоти дав би,—<br /> Та прикрість виніс би малу,<br /> А більшої не знав би!
Ти б Сауті ззаду залишив,<br /> Ти б навіть Д. бучного<br /> I Вордсворта перевершив,<br /> Побив би й В. самого!
Даруйте, люди, що звернув<br /> Я трохи вбік — це в душу<br /> Сам Бог таке мені відхнув,<br /> Тепер я далі рушу.
Батьки! У кого є дочка<br /> Закохана в романи,<br /> Що бравого молодика<br /> Жадає, наче манни,
Ви дайте гедзеві вкусить<br /> Їй палець безтурботний,<br /> Той самий, на який надіть<br /> Хотіла перстень злотний.
Завикне жіночка у вас<br /> Сім раз на день сваритись,<br /> Як цар Давид у давній час<br /> Завик сім раз молитись,
Хай гедзь їй сяде на язик<br /> I богомільній мовить,<br /> Що тільки біса тішить крик<br /> I що пора на сповідь.
А скільки це є summum bo-<br /> num*, то мені здається,<br /> Що вже пора кінчати, бо<br /> Я все сказав про гедзя.
------------------------<br /> * Найвище благо (латин.).