О чорна, о страшна хвилина,
Коли великий Галілей
Упав, нещасний, на коліна,
Щоб відректися від ідей.
І посміхались кардинали,
Бо єретик упав у прах,
І, отже, знов земля стояла,
А не кружляла в небесах!
І веселились кардинали:
Чортяче вирване зело!..
А учні генія ридали,
А учням соромно було.
І лиш один всміхався радо.
І він дзвонив помі...