Душа, душа моя страждала,<br />
Любов, любов її терзала.

Та я утіхи не знайшов,<br />
Хоч кинув я свою любов,

Хоч цілим серцем і душею,<br />
Здавалось, розлучився з нею.

Ніде я втіхи не знайшов,<br />
Хоч кинув я свою любов.

I серце, серце надто чуле,<br />
Душі сказало: "Чи ж забули,

Забули в гордій самоті<br />
Ми очі ті і губи ті?"

Душа сказала серцю: "Хтозна?<br />
Розлука — пастка грандіозна:

Втечеш від муки за сто миль,<br />
Стократно груди ранить біль".