Думка (з поеми "Поділля")
Думка (з поеми "Поділля")
Якби орлом бути,<br /> Літ сокола мати!<br /> Крилом орлиним чи соколиним летіти над Поділлям,<br /> Жити б його життям!<br /> Дорога та земля,<br /> Думка її моя знає!<br /> Там саме перше моє щастя,<br /> Там самі перші неспокої,<br /> Там сама перша сльоза!<br /> Там щоб ніч і день,<br /> Як зачарована тінь,<br /> Там щоб літав як спогад,<br /> Груди освіжав, черпав дихання,<br /> Боже! у орла зміни!<br /> Якби зірочкою бути,<br /> Над Поділлям коренитися!<br /> Ясним оком в травневу ніч<br /> Над коханої любої головою,<br /> До ранку блищати!<br /> Або з поза туману,<br /> Засилати солодкі сни.<br /> Як в озера фоні<br /> Відбивається світлом чистим<br /> В його крапельці сльози!<br /> Потім весь день,<br /> Як зачарована тінь,<br /> Не дивлячись оком,<br /> Захоплюватися її виглядом!<br /> Боже! у зірочку зміни!<br /> Порожня цих днів<br /> Картина душі бачить уві сні —<br /> Заплач люба гірким плачем.<br /> Над коханцем, над блукачем, що був милий Тобі.<br /> Окаянні ми! Згадати серце тремтить,<br /> Орли летять, зірки світять,<br /> Край в оковах, ти далеко,<br /> А в очах сльози.