Драма
Драма
І в мене є спомин маленької лялі,<br /> Не тямлю, хто нею мене вщасливив;<br /> Як льон, мала коси, уста — як коралі,<br /> І то була перша, що я полюбив.
Грудьми її була сніжна порцеляна,<br /> Я вбрав її чаром дитячих гадок.<br /> А придане мала та перша кохана;<br /> Повнісіньку скриньку чистеньких шматок.
Було, прийде хлопчик з сусідньої хати,<br /> Шо паяца дуже вродливого мав,<br /> Бувало, як станем весілля справляти,<br /> Від радості й щастя аж дім весь лунав…
Та склалося лихо. Хтось вкрав мою лялю,—<br /> Казали, що, певно, недобрий сусід,—<br /> А я плакав гірко, що лялька без жалю<br /> Втекла із паяцом від мене у світ…
***
Джерело:Цифрова Українська Бібліотека.