Дорога в стежку перейшла<br />
І стала вже самим міжтрав'ям…<br />
І степ – немов суцільний шлях,<br />
Шумкий і зелен-кучерявий.

І трави неба дістають,<br />
І припадають зорепилом…<br />
Вже й світ – немов правічна путь –<br />
Тим зорепилом окропило.

І ніби хвиля, що весла<br />
Ніяк не зважиться покинуть,<br />
Припав до зір Чумацький Шлях,<br />
В півнеба розпроставши спину.