Це любовні листи? Похітливі фотографії? Юнацькі поезії? Документи таємних сект? їх товста в'язка. На сміття повикидати? Спалити? Але де? Він роздирає їх на дрібненькі кусочки й кидає у ватерклозет. Пускає воду. На другий день заходить жінка до його бюра, задихана: — То ти кинув... ти, правда? Він блідне й мовчить. Кволим голосом: — Що? Вона: — Прийшли робітники, кажуть: треба розвалювати мур, труба забита, кажуть, що... Він: — Що? Що? Що? — М'ясом, кажуть, кишками молодої дівчини, порубаної на куски... СУЧАСНІСТЬ (Мюнхен). — 1987. — № 3. БАБОВАЛ Роман, переклад з італійської, 1987.