До моря
До моря
Чолом тобі, синє, широкеє мореї<br /> Незглибна безодне, безмежний просторе,<br /> Могутняя сило — чолом!<br /> Дивлюсь я на тебе і не надивлюся,<br /> Думками скоряюсь, душею молюся,<br /> Співаю величний псалом.
Міцне, необорне!.. Ні грому, ні хмари<br /> Не страшно тобі, не боїшся ти кари —<br /> Само собі виший закон.<br /> Звабливе, розкішне!.. В тобі й раювання,<br /> І мрія солодка, і втіха кохання,<br /> І любий та лагідний сон.
Прийшов я до тебе змарнілий та бідний,<br /> Проте не чужий, але близький та рідний,<br /> Тобі-бо віддавна я свій, —<br /> І ось я з тобою душею зливаюсь,<br /> В просторі блакитнім на хвилях гойдаюсь,<br /> Втопаю в безодні твоїй!..
Як ти — неосяжне, хитке, таємниче,<br /> Як ти — чарівливе, як ти — бунтівниче,<br /> Така ж і душа у співця;<br /> Тому і до тебе вона так прихильна.<br /> Що пут і кайданів не зносить — і, вільна,<br /> Бурхає, як ти, без кінця.
На пароплаві до Нового Афона.<br /> 18.VIII 1901 р.