На вас, завзятці-юнаки,<br />
Борці за щастя України,<br />
Кладу найкращії думки,<br />
Мої сподіванки єдині.

В вас молода ще грає кров,<br />
У вас в думках немає бруду,<br />
Палає в серці ще любов<br />
До обездоленого люду..

Не занехайте ж ви її,<br />
Не розгубіть по світі всує,<br />
Нехай вона ваш дух гартує<br />
У чесній, славній боротьбі!

Бо стоголовий людський кат<br />
Лютує, дужчає щоднини...<br />
Не можна тратить і хвилини,<br />
Поки ще стогне темний брат.

Поки живий, — мерщій несіть<br />
Сліпому світиво просвіти,<br />
І в серце, смертію повите,<br />
Живу надію закропіть!

Вшануйте рідну його річ,<br />
Назвіть без хитрощів своєю<br />
І розженіте над землею<br />
Ви непрозору, глупу ніч...

Най кат жене, а ви любіть<br />
Свою окрадену родину, —<br />
Й за неї сили до загину<br />
І навіть душу положіть!

1876