Тебе побачив я — і вмить запаленів,<br />
Знайомства давнього шукаючи в незнаній,<br />
I щічки розцвіли у відповідь рум'яні,<br />
Як роза, що вітрець їй перса відслонив.

Лиш пісню почала — сльозу я вже зронив.<br />
Твій голос у душі черкнув найглибші грані,<br />
Мов ангел на ім'я назвав її в тумані<br />
I в дзвін небесний їй спасіння продзвонив.

О люба! Не відводь осяяного зору,<br />
Як схвилював тебе мій погляд, голос мій!<br />
Ні долі не боюсь, ні людського докору,

І не страшне мені кохання без надій!<br />
Хай з іншим шлюб земний ти візьмеш без опору —<br />
Небесний шлюб господь судив нам, зрозумій.

Переклад: Максим Рильський