Владарко марень молодечих,
Царице злототканих снів,
Що до танечної хуртечі
Ведеш дівчат і юнаків!
Я од твоїх звільнився чарів,
Кайдани юності розбив
І край химер, де марно марив,
На царство істини змінив.
Та як тих мрій позбутись нині?
В них чистим починав я шлях,
Там німфи — геть усі богині
Із променем святим в очах.
Уява нам мал...